⌘113. Чеклісти в будь-яких завданнях

Здавалося б, що може бути простішим, ніж поставити комусь завдання? Ось що треба зробити, ось якого результату я чекаю та ось дедлайн. Що може йти не так?

Чесно кажучи – взагалі все, що завгодно.

Як показує практика, навіть така проста та банальна штука як поділ завдання на чекліст – далеко не для всіх очевидна.

Постановка задачі за пунктами – найзручніший і найбезпечніший (для досягнення результату) спосіб постановки.

Щоб не помилитися (і не дати помилитися виконавцю) і перевірити себе – уяви, що ти сам почав робити це завдання та розпиши поетапно: з чого ти почав, що робиш після і так далі по черзі. Усі пункти, де ти сам не знаєш, що робити, починатимуться зі слова “з’ясувати” або “розібратися”.

До речі, згодом ти навіть мислити та говорити навчишся чеклистами: “зроби це, потім ось це”.

Завдання, поставлене за принципом чеклиста, змушує виконавця йти пунктами, починаючи з першого.

Якщо на якомусь з етапів він не знатиме, що робити, то не піде далі влаштовувати самодіяльність – у нього буде зрозуміле та чітке питання.

Замість “я не розумію як робити завдання”, що для багатьох хлопців є дуже складним визнанням – “я не розумію як робити ось цей пункт у твоїй задачі”. Відчуваєш різницю?

Принцип “поділяй і владарюй” працює тут, як і в більшості інших процесів.