У молодості для мене дуже велику вагу мало те, як сприймають речі, що мені сподобалися. Чи сподобається моєму близькому соціальному колу фільм, серіал, пісня чи книга, яка мені сподобалася?
Мене по-справжньому засмучувало, коли хтось міг ознайомитись і сказати – та, це якесь гімно. І я намагався щось доводити, розповідати, переконувати.
Корінь усієї цієї проблеми лежить у властивості людини, як соціальної тварини, прагнути загального схвалення того, що він робить і того, як він думає.
А наслідком проблеми стає непомітне сприйняття будь-якого твору, який тобі сподобався, якоюсь частиною себе. І автоматично: якщо комусь близькому не подобається фільм, який ти порадив, це означає, що ти поганий і дурний.
Таке відчуття можна легко екстраполювати на все, що завгодно – коментарі під твоїм постом у фейсбуці або поверхневу оцінку твоєї роботи колегою.
Дуже важливо не переборщити на широкому спектрі твого ставлення до думки інших, де на одній стороні знаходяться горезвісні спроби переконати всіх у тому, що фільм дуже хороший, а на іншому боці – коротке “мне похер на думку інших”.
Як у мемі про діалог рекрутера і претендента:
— Назвіть свою негативну особливість.
– Щирість.
– Ну, я думаю це не зовсім негативно…
– Та мені похер, що ти там думаєш.
Так от, тут, як і в будь-якому іншому аспекті життя, важливо знайти гармонію та баланс.
Адже зовсім не важливо, чи комусь сподобався “Ворог” Дені Вільнева або “Аркейн”. Сподобалося чи не сподобалося більше говорить про людину, а не про твір і вже нічого не говорить особисто про тебе.
І зовсім не означає, що хтось (ти, автор чи твій друг) – поганий. Банальна істина в тому, що кожен сприймає будь-яку інформацію чи твір через призму власного досвіду, інтелекту, фантазії та, що важливо, поточного настрою.
Маркетинг великих компаній, яким (і їх у цьому складно звинувачувати) потрібно дедалі більше розширювати воронку, яким потрібно, щоб усі знали та любили їхній продукт, перетворює рекламні меседжі позиціювання на рафіноване, знежирене та прісне щось саме з цієї причини.
Сподобатися всім неможливо і точно не потрібно до цього прагнути. Набагато правильніше усвідомлювати це під час створення творів мистецтва чи набору рекламних меседжів формуючи не спробу зрозуміти, “що сподобається великій кількості людей”, а пропускати це через “що справді сподобається мені”.