⌘129. Пастка досвіду

У it-сфері все ще немає освітніх інститутів, що викликають безумовну довіру, так що ні для кого не секрет: при виборі співробітника зараз не враховується диплом про вищу освіту, і, навпаки, дуже сильно котирується професійний досвід. Досвід – безперечна перевага.

Проте, розвиваючи агентство Netpeak вже понад 15 років, я багато разів бачив, як великий досвід змушував людину бронзовіти, закриватися від несподіваних проблем та нових тенденцій.

Це підтвердив і професор менеджменту Дартмутського коледжу Сідні Фінкельштейн, який вивчив роботу керівників різних компаній і з’ясував, що наявність досвіду може бути не лише перевагою – вона може реально заважати роботі.

Він виділив сім ознак пастки досвіду:

1. Ти не знайомий з новими технологіями та підходами, що виникають у твоїй галузі.
2. Коли тебе просять пояснити, чому ти чи твоя компанія працюють саме так, ти відповідаєш: “Так заведено”.
3. Ухвалюючи рішення, ти більше намагаєшся уникнути ризиків, ніж використовувати можливості.
4. Ти зауважуєш, що колеги спілкуються по роботі не так, як тобі звично: через месенджери замість пошти або з телефону замість комп’ютера.
5. Ти намагаєшся розв’язувати нові проблеми старими методами.
6. Замість пропозиції нових ідей ти пробуєш відточити старі.
7. З твоєї команди молодь йде частіше, ніж з інших команд.

Застоявшись досвід перетворюється на самовпевненість, те, що називається пасткою досвіду. Керівник стає нецікавим, зашореним, а потім і вразливим навіть у своїй професійній темі.

Звикнувши вважати себе експертом, ти починаєш мислити вже – і в повсякденній роботі, і в кризові моменти. Тобі стає все складніше визнавати свої помилки та провали, а це перешкоджає розвитку. Ти дистанціюєшся від “нижчих”, і це заважає завоювати їхню довіру та підтримку.

В результаті, коли компанія змінюється (а вона змінюється), тебе обійдуть або витіснять більш цілеспрямовані колеги: новачки, які не зупиняються в пізнанні нового, або навіть алгоритми, що виконують механічну роботу швидше і краще за тебе. Згодом той досвід, який привів до успіху, заведе в глухий кут.

Що ж робити?

1. Засумнівайся у своєму досвіді. Що змушує експертів завзято триматися за свої погляди? Самолюбство та бажання зберегти звання найкращого у своїй галузі. Щоб вийти з порочного кола, перестань вважати себе експертом, помір марнославство і нагадуй собі, що ти не можеш знати все. Але будь обережний, не злови у відповідь синдром самозванця.

Намагайся відзначити заслуги кожного, не піддаючись спокусі привласнити собі чужі лаври. Вислуховуй пропозиції співробітників, а не вказуй їм, що робити.

2. Шукай нові ідеї. Вчитися означає відкриватися новому. Але якщо ти вже експерт, то, напевно, зазнаєш спокуси розслабитися і відгородитися від інтелектуальної суєти: оточуючі не випробовують тебе на міцність так часто, як раніше (бо не можуть або не хочуть), тобі більше не потрібно постійно підтверджувати свій авторитет і статус.

Частою причиною творчого та інтелектуального застою стає природне бажання оточити себе однодумцями – тими, хто думає так само як і ти. Вихід у тому, щоб залучати до роботи людей із принципово іншим професійним чи галузевим бекграундом.

3. Експериментуй. Такі управлінці не просто не помічають нові ідеї – вони перестають експериментувати, ризикувати, вчитися новому і зрештою зазнають краху. Важливо розширювати свою зону комфорту навіть якщо боїшся втратити обличчя.

Частіше став перед собою творчі завдання і не чекай, поки хтось інший змусить тебе експериментувати.

Пастка досвіду підстерігає нас усюди – але її можна обійти, якщо змінити уявлення про себе як про експерта, регулярно переглядати свої погляди, прислухатися до колег і до тих, хто мислить інакше, знайти приклади для наслідування, ставити перед собою нестандартні завдання та отримувати уроки з помилок.

Залишаючись експертом, ти можеш навчитися дивитися на світ очима новачка, щоб вийти на новий рівень творчості та ефективності.