⌘13. Нікого не втримати

Є таке стійке формулювання — “утримати співробітника”. Зазвичай воно застосовується у випадку, коли хтось вирішив звільнитися, заздалегідь повідомив про це керівництво, а керівництво не хоче, щоб людина звільнялася і починає вигадувати способи зробити так, щоб людина залишилась.

За десять років роботи на різних керівних посадах кілька разів стикався з такою ситуацією. Співробітник вирішує піти, або вирішує удати, що хоче піти, знаючи, що його намагатимуться утримати (такий спосіб шантажу та набивання собі ціни). І кілька разів я намагався утримувати співробітника – результат завжди однаковий.

Якщо людина замислилася про те, щоб перестати працювати на поточній посаді, з поточними обов’язками, системою стимулювання, ставкою та поточною компанією – вона перестане.

Від того, що ти підвищиш йому зарплату, зміниш умови роботи, поміняєш систему тощо – краще він працювати не стане. Одного разу сказавши “нам потрібно розлучитися” він назавжди псує стосунки та повернути їх назад вже неможливо.

Тож останні кілька років я використовую дуже просту тактику – нікого ніколи не утримувати. Якщо хочеш іти – йди. Глобально, згідно з математикою, і мені та компанії загалом легше, спокійніше і вигідніше навчити нового співробітника, який реально хоче працювати та розвиватися, ніж утримувати старого, який таким чином продовжує шантажувати керівника: “поки залишусь, але ще думатиму”.