Давай поговоримо про те, що здатне знищити найбільш скрупульозно складені річні плани та помножити на нуль усі зусилля твоїх найдосвідченіших колег на стратегічній сесії.
В ідеальному світі всі завдання розвитку бізнесу підпорядковуються зрозумілому (і невеликому) списку цілей. Це може бути зростання обороту чи чистого прибутку, вихід на новий ринок чи впізнаваність бренду.
У будь-якому випадку великі цілі декомпозуються на підцілі – вимірні та зрозумілі “великі завдання”, які, своєю чергою, розбиваються на безліч інших завдань.
Вже ці невеликі завдання пріоритезуються, закріплюються за відповідальними і розподіляються по департаментах.
Так от, достатньо тобі сформувати лише кілька завдань, факт виконання яких не є чітко описаним – і вся система сиплеться як картковий будиночок.
Ти можеш поставити завдання “написати та опублікувати 10 статей”, а можеш написати “у кожній статті активне посилання на наш сайт і майданчик для публікації з трафіком за similarweb не менше 500 тисяч уніків на місяць”.
Відчуваєш різницю? Розумієш, як просто виконавцю донести, що він правильно трактував завдання в першому випадку, хоча позитивного результату це не дасть?
Для того, щоб таке не відбувалося, придуманий DOD (definition of done) – чіткий, місткий та короткий опис наприкінці кожного завдання, яке відповідає на питання “що має бути зроблено, щоб вважати завдання виконаним”.
Завдання може називатися “викотити новий сайт”, але у DOD у тебе має бути прописано: “падіння трафіку після релізу немає або воно компенсоване за 3 місяці, оцінка Google Pagespeed покращилася на Х%, коефіцієнт конверсії збільшився на Y%”.
Уникай трактувань, став завдання з чітко сформульованим очікуваним результатом навіть тоді, коли здається, що вимірювати там нічого. Це спростить життя не лише бізнесу, тобі та твоїм командам, а й дозволить заощадити купу часу, спрямувавши його в корисне русло.