Кожен акт комунікації (тобто будь-якого спілкування між двома людьми) має основне завдання – скорочувати невизначеність.
Коли я кажу: “привіт, мене звати Андрій, мені 37 років”, ти розумієш скільки мені років (не 36 і не 38), як мене звуть (не Антон і не Гнат) і що я непогано до тебе ставлюся (загалом з контексту та форми).
З цієї ж причини слова “так” і “ні” такі зручні – кожне з них скорочує невизначеність рівно вдвічі.
У літературі, кіно та іншому наративному мистецтві є додаткове завдання кожного комунікаційного акту: рухати історію вперед. Бо у кожного героя в кожному акті має бути мета та перешкода.
Коли герой каже: “нам треба перемогти орків, щоб урятувати принцесу з полону”, ми розуміємо, що мета – порятунок принцеси, а перешкода – натовп орків.
“Так, а до чого тут маркетинг?”, запитаєш ти, якщо дочитав аж до цього абзацу.
При тому, що будь-який продукт, компанія, бренд (все, чому потрібні клієнти та хто використовує маркетинг для їхнього залучення), повинні розмовляти зі своїм клієнтом.
Формуючи комунікаційну стратегію, маркетологи часто втрачають ці прості закони розмовного жанру.
Хочеш розповісти про свій продукт у рекламному повідомленні? Скорочуй невизначеність кожним словом.
Плануєш підвищувати конверсію з трафіку до заявок на посадковій сторінці свого сайту – рухай історію взаємодії, показуй мету та перешкоди.
Дуже швидкий приклад: рідний календар на маках не має інтеграції з Zoom.
Щоб створити в цьому календарі зустріч із посиланням на Zoom, потрібно згенерувати посилання в окремому додатку і потім вставити його у зустріч. Це дико незручно.
Софт, який бажає замінити собою календар на маках, може використовувати цю наративну фішку: “не виходить швидко створювати зустріч із посиланням на zoom-колл?” (тут є мета і перешкода) – “тепер вийде” (скорочуємо невизначеність).