Ми працюємо в ітераційній системі, а це означає, що у кожного співробітника є 70-годинна ітерація (два робочі тижні) та обсяг роботи на ітерацію дорівнює кількості завдань, сума часу на виконання яких дорівнює 70 годин.
Спочатку здається, що правильно оцінити час, необхідний на виконання будь-якої задачі – неможливо. Трохи пізніше виявляється, що це справді так.
Тому оцінка кожного завдання – різновид захисту диплома. Співробітник каже, скільки годин він планує витратити на виконання, а керівник або погоджується, або просить переконати його, що потрібно так багато (або так мало – обидва варіанти негативні) часу.
Саме за такого захисту (якщо він влаштований правильно, а не робиться для галочки і якщо керівник розуміється на тому, що робить співробітник) – оцінка часу справді має сенс.
Різні типи людей оцінюють свою роботу по-різному. Хтось завищує планку та набирає купу завдань, оцінюючи кожну в рази менше, ніж на неї треба буде витратити. Хтось навпаки перестраховується і закладає у кожну задачу час на форсмажори та “на розмірковування”.
Гарний керівник повинен ставити правильні питання:
– Чому на виконання цього завдання тобі потрібно Х годин?
– Давай ще раз перечитаємо умови завдання та визначення її виконання – ти впевнений, що все правильно зрозумів та врахував?
– Якщо ти робиш таке завдання вперше, чи ти заклав час на ознайомлення?
І, безумовно, завжди добре, коли є кілька співробітників, які виконують однотипні завдання. Вони можуть разом оцінювати кожне завдання та оцінка часу може виставлятися середньою за їх оцінкою (знову ж таки, не без участі керівника).
⌘28. Оцінка часу на завдання
По темам:
- Лайфхаки (47)
- Менеджмент (72)
- Рефлексія (57)
Приєднуйся до 10 000+ підписників
Не пропусти жодної нової публікації в телеграм-каналі