⌘6. Подкасти

Вже приблизно рік я щодня слухаю подкасти. Мені подобається займати ними час, який, інакше, марнується – наприклад, дорогу з роботи / на роботу.

Через рік у мене в підписках залишилося всього чотири плюс-мінус щотижневих подкастів, з яких нуль хоч якось пов’язаний із моєю професійною діяльністю.

Це подкаст “Гроші прийшли” (аматорський подкаст про те, як витрачати гроші), “Не занесли” (ідеальний подкаст про ігри, фільми та серіали), “Спершу народи” (про батьківство від трьох молодих батьків) і “Так вийшло” (етичний подкаст про етичні проблеми).

Так ось, через рік я можу точно сказати, що хімія між ведучими найчастіше важливіша за контент. На ці чотири подкасти, з дев’яти ведучих, лише одна жінка. Суть хімії не в різних статях, як здається на перший погляд. Суть у тому, що спілкуються живі люди, які ще й дружать після того, як мікрофони вимикаються, які мають спільні історії.

Найкращий контент можуть начитувати люди з найприємнішими голосами за текстом, написаним найталановитішими спічрайтерами, але вони ніколи не зможуть подарувати тобі ту саму емоцію, ту історію, заради якої ти захочеш підписатися і послухати їх вдруге.

Часто займаючись якимось новими процесом чи проєктом ти зашторюєшся у “що потрібно зробити” і “яку мету хочу досягти”, але забуваєш у тому, “для кого це роблю”.

Подача, зовнішня обгортка, та сама хімія – важливіше за бекенд і технології, бо технології можна скопіювати та відтворити, а хімію – не можна. У світі немає нічого сильнішого за гарну історію.