⌘65. Вигорання, частина друга

Отже, що таке вигоряння і чому тобі треба за ним стежити, а також які бувають ознаки та стадії ми вже розібралися у першій частині.

Читачі попросили мене додати ще важливу позначку про те, що саме діагноз “вигоряння” може поставити лише психолог, а описані в першому пості симптоми можуть говорити й про набагато серйозніші функціональні розлади.

У другій частині я розповім про те, що ти можеш зробити, щоб працювати з емоційним вигорянням свого колеги або підлеглого і як ти можеш йому допомогти.

1. Перше, що ти маєш зробити після того, як визначив наявність вигоряння – донести до колеги, що професійне вигоряння це норма і, на жаль, часте явище. З вигорянням потрібно працювати та боротися, щоб продовжити професійний шлях, а не зірватися на емоційному “я втомився, я йду”.

2. Потрібно допомогти детально розібратися в причинах вигоряння та вибрати відповідні заходи:
– актуалізувати завдання,
– розставити пріоритети,
– пояснити цілі з кожного завдання та переконатися, що співробітник розуміє як його виконувати,
– обговорити причини перероблення та способи їх усунення,
– показати подальші перспективи розвитку,
– проводити зустрічі, що повторюються, для обговорення актуальності завдань та розміщення пріоритетів.

3. Тобі обов’язково потрібно проаналізувати результати роботи співробітника за тривалий період (наприклад, останні пів року) та оцінити/змінити його навантаження.

4. Налаштуй флоу постійної пріоритизації завдань співробітника. Буквально поставивши собі завдання, що повторюється, або нагадування в календарі про це.

5. З’ясуй, які завдання співробітника драйвлять і в яких він бачить сенс. Вистав короткострокові (легко досяжні) і опиши довгострокові цілі – співробітник повинен знати, до чого приведе його робота в перспективі.

6. Пересади співробітника в інший кабінет або хоча б за інший стіл (навіть якщо він працює віддалено – порекомендуй йому змінити локацію). Зміна обставин часто благотворно впливає та відволікає. Надай поради співробітнику облаштувати своє нове робоче місце так, щоб йому було максимально комфортно.

7. Відправ у відпустку на період не менше двох тижнів. Причому на цей час заборони йому заходити на пошту або віддалено працювати. Для відволікання потрібні нові емоції, тому переконайся, що він не буде два тижні сидіти вдома.

8. Делегуй, наскільки можна, його монотонну і повторювану роботу іншим: помічникам чи молодшим фахівцям.

9. Якщо співробітник дратівливий і конфліктний у спілкуванні, скоротити завдання, які потребують великого контакту з людьми. Наприклад, у рекрутингу практикується повне усунення завдань із проведення співбесід, коли рекрутер перегорає, оскільки він свідомо негативно налаштований до претендентів і лише більше піддає себе подальшому вигорянню.

10. Зменш робочий день співробітника на момент відновлення для того, щоб він почав приділяти більше часу відпочинку, спорту, хобі, навчанню та спілкуванню з близькими людьми – все одно зараз він не ефективно розподіляє свій робочий час. При стислих часових рамках він виконуватиме свою роботу більш-менш інтенсивно.

11. До речі, змусь його зайнятися спортом, якщо він не займається ним. Взагалі, будь-яке монотонне фізичне навантаження – крутий спосіб виходу з емоційного вигоряння.

12. Дай працівникові завдання, які були не властиві його функціональним обов’язкам раніше. Наприклад, запропонуй йому розробити курс для навчання або написати ТЗ на доопрацювання якогось сервісу. Перемикни увагу співробітника з його повсякденної роботи на щось нове.

13. Відправляй його на конференції, курси, семінари, де він перейде з робочої обставини та більше займеться саморозвитком, ніж виконанням завдань.

14. Ну і з глобального: якщо є така можливість і співробітник не проти переведи його в інший відділ.

Зачеплена тема вийшла надто велика (і за обсягом, і за фідбеком, який я отримую), так що буде ще й третя частина – там я розповім, які способи боротьби та профілактики перегорання використовують мої колеги з Netpeak. Можливо, щось із цього буде корисно саме тобі.