⌘74. Я (не) перевірив

Коли хтось незадоволений роботою твого підлеглого, а ти при цьому не відчуваєш почуття провини – з тобою щось не так.

Хороший керівник змушений відчувати як почуття провини, так і відповідальність за те, що роблять його співробітники. Не важливий їхній досвід, рівень самостійності та минулі досягнення. Якщо ти керівник – ти не тільки навчаєш і спрямовуєш, ти ще й перевіряєш, чи поділяєш відповідальність.

Звісно, якщо співробітник нафакапив, то ти обов’язково з ним потім розберешся. Ти вкажеш на помилки, попросиш бути уважнішими. Домовишся і придумаєш, як зробити, щоб він таких помилок припускався менше.

Але якщо помилку помітив не ти, якщо вже хтось критикує його роботу – вважай, що критикують тебе. Бо якщо розібратися, то це твоя погана робота.

Діалог: “Твій Вася дурень! – так, він повний дурень” не захищає тебе, навпаки – виставляє слабким і некомпетентним керівником.

Якщо ти перевіряв роботу, а потім виявилося, що зроблено погано, то це твоя провина. Співробітник вже переклав відповідальність на тебе після того, як ти сказав “я перевірив”.

Якщо ти не перевіряв роботу, довіряючи досвіду та рівню співробітника, а він нафакапив – це твоя вина. Ти погано навчив, лінувався, рано передав відповідальність.

Хороша новина в тому, що помилки припускаються все і досвід факапів набагато важливіше і корисніше, ніж досвід саксесс-сторіс. Але якщо не вказувати на помилки та не проводити роботу щодо їх попередження, то й цінності досвіду в цьому не буде, і почуття відповідальності не з’явиться.