⌘91. Три вихідні на тиждень

П’ять років тому, коли ще вся моя команда розміщувалась в одному кабінеті (і в одному місті), я вирішив провести невеликий експеримент: без супутньої шкоди спробувати зберегти 40-годинний робочий тиждень, але скоротити кількість робочих днів із 5 до 4.

Бізнес-завданням була перевірка гіпотези про те, як впливає збільшення робочого дня на зростання продуктивності. Приємною похідною був додатковий вихідний день.

Озвучивши правила експерименту і провівши опитування, щоб переконатися, що всі справді хочуть у цьому брати участь, ми на місяць перейшли на новий режим роботи.

Рівно через місяць я провів опитування по кожному співробітнику команди, проаналізував KPI відділу та отримав висновки (які актуальні та застосовні через п’ять років):

1. Оцінка власної ефективності співробітника значно зросла: 75% співробітників вважають, що під час експерименту стали працювати краще, 63% – що виконали більше завдань, ніж минулого місяця.

2. Подовжений робочий день впливає на харчування: 38% помітили, що стали більше їсти на роботі, а 25% стали пити більше кави чи чаю. Працюючи в такому режимі приходиш на роботу о 9-й ранку, йдеш о 8-й вечора і вечеряєш вдома, в кращому випадку, ближче до 9-ї вечора, що не супер корисно для організму. Хороший варіант — брати їжу на вечір із собою в офіс чи замовляти. До речі, 38% зазначили, що їхні витрати (якраз на їжу) зросли під час експерименту.

3. Один місяць мало, щоб повністю змінити режим сну: вставати раніше легко, засипати раніше складно. У середньому всі учасники експерименту стали спати на 1,5 години менше в робочу добу. При цьому 50% співробітників досипали цей час на вихідних (в середньому стали спати на 3 години більше), а решта спали на вихідних стільки ж, скільки й до експерименту, тобто просто втратили десяток годин сну за місяць.

4. Повноцінний сон – здоровий вигляд. Лічильник “скільки людей сказали тобі, що ти став виглядати гірше” в одного співробітника показує 2, ще в одного 4, а в нашого рекордсмена – 5 осіб.

5. Ще один вихідний дійсно корисний і важливий. Більша частина співробітників зазначили, що під час експерименту їм вдалося проводити більше часу з близькими, ніж у звичайний робочий місяць. Майже всі почали більше читати та дивитися кіно.

6. Довший робочий день – простіше завдання. Переважна більшість відзначила, що завдяки експерименту їм вдалося зосередитись на великих завданнях і, нарешті, зробити їх.

7. На 10 робочих годин енергії вистачає далеко не кожному: для половини учасників експерименту найскладнішим періодом 10-годинного робочого дня став пізній вечір, тобто останні 2 години роботи.

8. Метрики підтверджують зростання ефективності: за час експерименту показник виконаних завдань у 70% співробітників зріс майже вдвічі (у кількох ще більше).

Що варто було б врахувати:

1. Експеримент показав би найкращі результати, якби проводився не взимку, а, наприклад, у липні. Довгий світловий день, постійно відчинені вікна та взагалі літо – чиста енергія сама по собі. У лютому важко прокидатися рано, коли за вікном ще темно.

2. Як мінімум трьом учасникам експерименту доводилося поєднувати 10-годинний робочий день з іншими обов’язковими справами, зокрема з різними освітніми курсами, спортом тощо. Для чистоти експерименту всі його учасники повинні приїжджати на роботу з дому та з роботи йти додому.

Висновки:

1. Зросла якість роботи відділу: виконано безліч «великих» завдань, до яких місяцями не доходили руки.

2. Додатковий вихідний день дозволив вирішити багато дрібних побутових завдань.

3. Сам собою експеримент згуртував команду і спрацював як відмінний і нестандартний тимбілдинг.

В цілому, я б із задоволенням повторив цей експеримент ще раз, можливо, модифікувавши його, але є багато “але”.

Відділ працює в тісній взаємодії з командами решти компанії та досить складно синхронувати роботу при різних розкладах. А перевести всю компанію в такий режим неможливо через те, що ми працюємо з клієнтами, які мають 5 робочих днів, а не 4.